2-а хронiкиРозділ 23 |
1 |
2 І обійшли вони Юду, і зібрали зо всіх Юдиних міст Левитів та голів Ізраїлевих домів, і прийшли до Єрусалиму. |
3 І ввесь збір склав у Божому домі умову з царем. І сказав їм Єгояда: „Оце царськи́й син буде царювати, як говорив Господь про Давидових синів. |
4 Оце та річ, яку зробите: третина з вас, що прихо́дите в суботу, із священиків та з Левитів, будете за придве́рних біля порогів. |
5 А третина — при царсько́му домі, а третина — при брамі Єсод, а ввесь наро́д — у подві́р'ях Господнього дому. |
6 І нехай не входить до Господнього дому ніхто, окрім священиків та тих, хто прислуго́вує із Левитів, — вони вві́йдуть, бо освя́чені вони, а ввесь народ буде пильнувати Господньої сторо́жі. |
7 І оточать Левити царя навко́ло, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто чужий увійшов би до дому, нехай буде забитий! І будете ви з царем при вході його та при виході його“. |
8 І зробили Левити та ввесь Юда все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та відходять у суботу, бо священик Єгояда не звільнив черг. |
9 І дав священик Єгояда сотникам ра́тища, і малі щити́, і інші щити́, що належали цареві Давидові, що були в Божому домі. |
10 І поставив він увесь народ, а кожен мав свою зброю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при же́ртівнику та при домі, навко́ло біля царя. |
11 І ви́вели вони царсько́го сина, і поклали на нього корону та звої Зако́ну. І зробили вони його царем, і пома́зали його Єгояда та сини його, та й крикнули: „Нехай живе цар!“ |
12 І почула Аталія голос наро́ду, що бігав та сла́вив царя, і прийшла до наро́ду до Господнього дому. |
13 І побачила вона, аж ось цар стоїть на помо́сті своїм при вході, а при царі зверхники та су́рми, а ввесь народ краю радіє та сурми́ть у су́рми, а співаки — з музичними знаря́ддями, що подавали до ві́дома знаки́ на хвалу́. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: „Змова, змова!“ |
14 А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над ві́йськом, і сказав до них: „Виведіть її поміж шере́ги, а хто інший пі́де за нею, — нехай буде забитий мече́м!“ Бо священик сказав: „Не заб'єте її в Господньому домі!“ |
15 І зробили їй про́хід, і вона вийшла входом Кінської брами до царсько́го дому, і там забили її. |
16 І склав Єгояда умову між собою й між усім наро́дом та між царем, щоб бути народом Господнім. |
17 І ввійшов увесь наро́д до Ваалового дому, та й порозбива́ли його та же́ртівники його, і бовва́нів його зо́всім полама́ли, а Маттана, Ваалового священика, убили перед же́ртівниками. |
18 А в Господньому домі Єгояда віддав уря́ди на руку священиків та Левитів, яких поділив Давид над Господнім домом, щоб прино́сити Господні цілопа́лення, як написано в Мойсеєвім Зако́ні, з радістю та зо співом, за уста́вом Давидовим. |
19 А при брамах Господнього дому поставив він придве́рних, щоб не ввійшов хто будь-чим нечистий. |
20 І взяв він сотників, і вельмож, і тих, що старшину́ють над наро́дом, та ввесь наро́д кра́ю, і відвели́ царя з Господнього дому. І ввійшли вони через горі́шню браму до царсько́го дому, і посадили царя на троні царства. |
21 І радів увесь народ кра́ю, а місто заспоко́їлося. А Аталію вбили мече́м. |
2-я ЛетописьГлава 23 |
1 |
2 Они обошли Иудею и собрали левитов со всех городов Иудеи. Они также собрали вождей израильских семей и затем отправились в Иерусалим. |
3 Все люди, собравшиеся вместе, заключили соглашение с царём в храме Божьем. Иодай сказал им: |
4 Вот что вы должны сделать: треть священников и левитов, которые идут исполнять службу в субботу, будут охранять двери. |
5 Одна треть должна находиться у царского дворца, а другая — у ворот Иесод. Весь же остальной народ будет стоять во дворах храма Господа. |
6 Никому не позволяйте входить в храм Господа. Только священникам и левитам, которые на дежурстве, позволено входить в храм Господа, так как они освящены. Все же остальные люди должны исполнять обязанности, которые назначил им Господь. |
7 Левиты должны стоять вокруг царя. У каждого стражника должно быть оружие в руке, чтобы быть готовым убить любого, кто попытается войти в храм». |
8 |
9 Священник Иодай раздал командирам сотен копья, а также большие и маленькие щиты, которые принадлежали царю Давиду. Это оружие хранилось в храме Божьем. |
10 Затем Иодай показал людям, где стоять. Стражники, каждый с оружием в руках, стали с правого до левого угла храма. Они стояли вокруг алтаря, храма и вокруг царя. |
11 Люди вывели сына царя, возложили на него корону и вручили ему копию соглашения между царём и Богом. Затем они помазали Иоаса на царство и провозгласили новым царём. Они кричали: |
12 |
13 и увидела царя, который стоял возле царской колонны у главного входа. Приближённые и люди, трубившие в трубы, стояли рядом с царём. Весь народ, находившийся в стране, был счастлив и трубил в трубы, а певцы играли на музыкальных инструментах и пели хвалебные песни, ведя за собой людей. Тогда Гофолия разорвала свои одежды и закричала: |
14 Священник Иодай вывел военачальников и сказал им: |
15 Они схватили Гофолию, и как только она пришла к входу в Конские ворота царского дворца, они там же убили её. |
16 |
17 Затем все люди отправились в храм Ваала и разрушили его. Они разбили статуи Ваала и его алтари, а также убили перед алтарями священника Ваала Матфана. |
18 Затем Иодай выбрал священников, чтобы они отвечали за храм Господа. Этими священниками были левиты, и Давид поручил им отвечать за храм Господа. Они должны были приносить Господу жертвы всесожжения, как указано в Законе Моисея. Они приносили жертвы с большой радостью и с пением, как приказал Давид. |
19 Иодай поставил охранников у ворот храма Господа, чтобы не позволить нечистым людям войти в храм. |
20 Иодай взял с собой командиров сотен, вождей, начальников народа и всех простых людей. Затем он вывел царя из храма Господа, и они через Верхние ворота вышли к царскому дворцу. Там они посадили царя на трон. |
21 Все люди радовались, и Иерусалим успокоился, потому что Гофолия была убита мечом. |
2-а хронiкиРозділ 23 |
2-я ЛетописьГлава 23 |
1 |
1 |
2 І обійшли вони Юду, і зібрали зо всіх Юдиних міст Левитів та голів Ізраїлевих домів, і прийшли до Єрусалиму. |
2 Они обошли Иудею и собрали левитов со всех городов Иудеи. Они также собрали вождей израильских семей и затем отправились в Иерусалим. |
3 І ввесь збір склав у Божому домі умову з царем. І сказав їм Єгояда: „Оце царськи́й син буде царювати, як говорив Господь про Давидових синів. |
3 Все люди, собравшиеся вместе, заключили соглашение с царём в храме Божьем. Иодай сказал им: |
4 Оце та річ, яку зробите: третина з вас, що прихо́дите в суботу, із священиків та з Левитів, будете за придве́рних біля порогів. |
4 Вот что вы должны сделать: треть священников и левитов, которые идут исполнять службу в субботу, будут охранять двери. |
5 А третина — при царсько́му домі, а третина — при брамі Єсод, а ввесь наро́д — у подві́р'ях Господнього дому. |
5 Одна треть должна находиться у царского дворца, а другая — у ворот Иесод. Весь же остальной народ будет стоять во дворах храма Господа. |
6 І нехай не входить до Господнього дому ніхто, окрім священиків та тих, хто прислуго́вує із Левитів, — вони вві́йдуть, бо освя́чені вони, а ввесь народ буде пильнувати Господньої сторо́жі. |
6 Никому не позволяйте входить в храм Господа. Только священникам и левитам, которые на дежурстве, позволено входить в храм Господа, так как они освящены. Все же остальные люди должны исполнять обязанности, которые назначил им Господь. |
7 І оточать Левити царя навко́ло, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто чужий увійшов би до дому, нехай буде забитий! І будете ви з царем при вході його та при виході його“. |
7 Левиты должны стоять вокруг царя. У каждого стражника должно быть оружие в руке, чтобы быть готовым убить любого, кто попытается войти в храм». |
8 І зробили Левити та ввесь Юда все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та відходять у суботу, бо священик Єгояда не звільнив черг. |
8 |
9 І дав священик Єгояда сотникам ра́тища, і малі щити́, і інші щити́, що належали цареві Давидові, що були в Божому домі. |
9 Священник Иодай раздал командирам сотен копья, а также большие и маленькие щиты, которые принадлежали царю Давиду. Это оружие хранилось в храме Божьем. |
10 І поставив він увесь народ, а кожен мав свою зброю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при же́ртівнику та при домі, навко́ло біля царя. |
10 Затем Иодай показал людям, где стоять. Стражники, каждый с оружием в руках, стали с правого до левого угла храма. Они стояли вокруг алтаря, храма и вокруг царя. |
11 І ви́вели вони царсько́го сина, і поклали на нього корону та звої Зако́ну. І зробили вони його царем, і пома́зали його Єгояда та сини його, та й крикнули: „Нехай живе цар!“ |
11 Люди вывели сына царя, возложили на него корону и вручили ему копию соглашения между царём и Богом. Затем они помазали Иоаса на царство и провозгласили новым царём. Они кричали: |
12 І почула Аталія голос наро́ду, що бігав та сла́вив царя, і прийшла до наро́ду до Господнього дому. |
12 |
13 І побачила вона, аж ось цар стоїть на помо́сті своїм при вході, а при царі зверхники та су́рми, а ввесь народ краю радіє та сурми́ть у су́рми, а співаки — з музичними знаря́ддями, що подавали до ві́дома знаки́ на хвалу́. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: „Змова, змова!“ |
13 и увидела царя, который стоял возле царской колонны у главного входа. Приближённые и люди, трубившие в трубы, стояли рядом с царём. Весь народ, находившийся в стране, был счастлив и трубил в трубы, а певцы играли на музыкальных инструментах и пели хвалебные песни, ведя за собой людей. Тогда Гофолия разорвала свои одежды и закричала: |
14 А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над ві́йськом, і сказав до них: „Виведіть її поміж шере́ги, а хто інший пі́де за нею, — нехай буде забитий мече́м!“ Бо священик сказав: „Не заб'єте її в Господньому домі!“ |
14 Священник Иодай вывел военачальников и сказал им: |
15 І зробили їй про́хід, і вона вийшла входом Кінської брами до царсько́го дому, і там забили її. |
15 Они схватили Гофолию, и как только она пришла к входу в Конские ворота царского дворца, они там же убили её. |
16 І склав Єгояда умову між собою й між усім наро́дом та між царем, щоб бути народом Господнім. |
16 |
17 І ввійшов увесь наро́д до Ваалового дому, та й порозбива́ли його та же́ртівники його, і бовва́нів його зо́всім полама́ли, а Маттана, Ваалового священика, убили перед же́ртівниками. |
17 Затем все люди отправились в храм Ваала и разрушили его. Они разбили статуи Ваала и его алтари, а также убили перед алтарями священника Ваала Матфана. |
18 А в Господньому домі Єгояда віддав уря́ди на руку священиків та Левитів, яких поділив Давид над Господнім домом, щоб прино́сити Господні цілопа́лення, як написано в Мойсеєвім Зако́ні, з радістю та зо співом, за уста́вом Давидовим. |
18 Затем Иодай выбрал священников, чтобы они отвечали за храм Господа. Этими священниками были левиты, и Давид поручил им отвечать за храм Господа. Они должны были приносить Господу жертвы всесожжения, как указано в Законе Моисея. Они приносили жертвы с большой радостью и с пением, как приказал Давид. |
19 А при брамах Господнього дому поставив він придве́рних, щоб не ввійшов хто будь-чим нечистий. |
19 Иодай поставил охранников у ворот храма Господа, чтобы не позволить нечистым людям войти в храм. |
20 І взяв він сотників, і вельмож, і тих, що старшину́ють над наро́дом, та ввесь наро́д кра́ю, і відвели́ царя з Господнього дому. І ввійшли вони через горі́шню браму до царсько́го дому, і посадили царя на троні царства. |
20 Иодай взял с собой командиров сотен, вождей, начальников народа и всех простых людей. Затем он вывел царя из храма Господа, и они через Верхние ворота вышли к царскому дворцу. Там они посадили царя на трон. |
21 І радів увесь народ кра́ю, а місто заспоко́їлося. А Аталію вбили мече́м. |
21 Все люди радовались, и Иерусалим успокоился, потому что Гофолия была убита мечом. |